АРТРИТ : лікування, опис, симптоми, ускладнення, профілактика

25.01.2016

АРТРИТ

АРТРИТ — запалення суглоба.

Запальні зміни виникають насамперед у внутрішній, синовіальній оболонці суглоба. Розвивається синовіїтом, при цьому в суглобовій порожнині часто скупчується запальний випіт — ексудат. Патологічний процес може поширюватися на інші структури суглоба — хрящ, епіфізи кісток, що утворюють суглоб, капсулу суглоба, а також на навколосуглобових тканини — зв’язки, сухожилля, сумки. Артрит одного суглоба носить назву «моноартрит», двох-трьох суглобів — «олігоартрит», більше трьох суглобів — «поліартрит».

Артрит може бути викликаний травмою, інфекцією, алергією, порушеннями системи імунітету. Існують десятки різних захворювань суглобів, виявляються артритом, наприклад ревматоїдний артрит. хвороба Бехтерева, синдром Рейтера, подагра. псоріатичний артрит. При багатьох хворобах артрит є одним з симптомів, наприклад дифузні хвороби сполучної тканини, системні васкуліти, ревматизм. сифіліс. гонорея та ін

Клінічна картина артриту однотипна: біль, відчуття скутості в ураженому суглобі, припухлість та підвищення температури тканин над ним, обмеження рухів. У ряді випадків, особливо при гострому розвитку і значної вираженості артриту, він може супроводжуватися такими загальними клінічними та лабораторними ознаками, як лихоманка. загальна слабкість, лейкоцитоз. підвищення ШОЕ.

Однотипність симптомів артриту утрудняє постановку нозологічного діагнозу. У розпізнаванні характеру захворювання, що проявляється артритом, важливе значення слід надавати ретельному розпитування та огляд хворого. Розпитування допомагає отримати такі відомості, як ознаки артриту в минулому (нападоподібне протягом характерно для багатьох хвороб, але більш за все для ревматизму і подагри), розвиток артриту слідом за інфекцією носоглотки (більш властиво ревматизму), після гострого швидко проходить уретриту або ентероколіту (характерно для синдрому Рейтера) або алкогольного ексцесу (подагра). При огляді хворого обов’язково дослідження всіх суглобів кінцівок, а також хребта. Так, симетричне ураження дрібних суглобів кистей і стоп більш характерно для ревматоїдного артриту. Переважне несиметричне запалення суглобів нижніх кінцівок, у тому числі дрібних суглобів стоп, болі в області п’ят типові для хвороби Бехтерева, синдрому Рейтера, артритів, що розвиваються після сечових або кишкових інфекцій. При цих хворобах, на відміну від ревматоїдного артриту, часто відзначаються болі, скутість і обмеження рухів в хребті. Поразка плюс-нефалангового суглоба I пальця стопи та інших прилеглих суглобів (передплесно, гомілковостопні) властиво подагрі.

Зміни кистей вважаються «візитною карткою» хвороб суглобів. Ураження цих суглобів при різних захворюваннях мають свої особливості, і в ряді випадків вже тільки огляд кистей дозволяє правильно поставити діагноз. Так, при ревматоїдному артриті найчастіше уражаються симетрично проксимальні міжфалангові, п’ястно-фалангові і променезап’ясткові суглоби. При цьому можуть розвиватися характерні деформації: палець у вигляді шиї лебедя (проксимальний міжфаланговий суглоб переразогнут, а дистальний міжфаланговий суглоб того ж пальця зігнутий), палець у вигляді петлі для ґудзики (проксимальний міжфаланговий суглоб зігнутий, а дистальний міжфаланговий суглоб того ж пальця переразогнут), кисть у вигляді плавця моржа (відхилення кисті в зовнішню сторону і згинальні контрактури п’ястно-фалангових суглобів). При псоріатичному артриті характерно переважне ураження дистальних міжфалангових суглобів або всіх трьох суглобів одного пальця з його набряком (палець у вигляді сосиски) і багряно-синюшним кольором шкіри.

Треба звертати увагу також на стан шкіри (наприклад, еритема на обличчі при системному червоному вовчаку), жирової клітковини (вузлики — тофуси при подагрі або ревматоїдні вузлики при ревматоїдному артриті), очей (кон’юнктивіт при синдромі Рейтера, іридоцикліт при хворобі Бехтерева), внутрішніх органів (ураження серця при ревматизмі; серця, легень, нирок — при системному червоному вовчаку).

В обстеженні хворого на артрит обов’язково входять дослідження крові і сечі, рентгенографія уражених суглобів. Існує ряд спеціальних лабораторних досліджень, проведення яких дозволяє уточнити характер артриту.

Не слід кожен припухлий суглоб розцінювати як наслідок артриту. Припухлість може бути викликана скупченням рідини в порожнині суглоба без виражених ознак запалення, пухлини, запалення сухожиль, що проходять в області суглоба. З метою уточнення характеру ураження суглоба, крім зазначених вище методів, проводять дослідження синовіальної рідини, артроскопію, біопсію тканин суглоба.

Лікування артриту залежить від причини і характеру захворювання, його викликав. Використовують як засоби локального впливу (фізіотерапію, внутрішньосуглобове введення лікарських засобів), так і методи загального впливу. У ряді випадків показане оперативне втручання. При деяких артритах широко застосовують лікувальну фізкультуру, масаж, а також санаторно-курортне лікування (поза стадією загострення).

Протягом артритів при різних захворюваннях різному. Так, для ревматизму і подагри характерно швидке, протягом декількох днів або тижнів, повне зворотний розвиток усіх симптомів. При ревматоїдному артриті, хвороби Бехтерева, псоріатичному артриті запалення суглобів частіше має хронічний перебіг; з часом в патологічний процес можуть залучатися все нові суглоби, спостерігатися руйнування (деструкція) хряща і суглобових відділів кісток, розвиватися стійкі деформації суглобів і навіть повна їхня нерухомість (анкілоз).

Увага! При використанні матеріалів сайту посилання на сайт обов’язкова .

Наш сайт не є посібником з самолікування. Це довідкові дані, які не можуть замінити консультації та лікування у лікаря.

Адміністрація сайту НЕ несе відповідальності за наслідки самолікування.

Короткий опис статті: артрит стопи

Джерело: АРТРИТ : лікування, опис, симптоми, ускладнення, профілактика

Також ви можете прочитати