Кому вигідний закон про реінтеграцію донбасу?

10.01.2018

Кому вигідний закон про реінтеграцію Донбасу?

Кому вигідний закон про реінтеграцію донбасу?

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій прогнозує, що голосування по законопроекту про реінтеграцію Донбасу відбудеться завтра, 18 січня.

Про це він повідомив сьогодні на ранковому засіданні парламенту, на якому депутати продовжують розглядати поправки до законопроекту №7163.

«Нам залишилося розглянути 192 правки. Сподіваюся, що нам вдасться сьогодні гідно попрацювати, щоб завтра вийти на прийняття рішення », — заявив Парубій.

Поки жодна поправка не набрала достатньої кількості голосів. Чи не набрало голосів і пропозиція депутата Оксани Корчинської (подружжя націоналіста Дмитра Корчинського) про визнання ЛНР і ДНР «терористичними організаціями». «За» проголосували лише 76 депутатів з присутніх в залі 340. Не допомогло і присутність біля стін парламенту однодумців чоловіка Корчинської.

Кому вигідний закон про реінтеграцію донбасу?

Зіткнення під стінами ВРУ 16.01.2018

Однак радіти тут нічому. Республіки Донбасу не були визнані «терористичними організаціями» зовсім не через людинолюбства і миролюбного настрою українських парламентаріїв. Причин тому кілька. Перше: немає «терористів», немає і «антитерористичної операції». На зміну їй приходить велика Повноформатна війна. Керівництво нею (а також фінансові потоки і «кришування» контрабанди) переходить від СБУ до Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил України. Українські військові в цій війні, прямо скажемо, фінансово-контрабандно ображені теж не були. Однак тепер конкурент і начальник в особі СБУ усувається повністю. Таким чином, відхилення цієї поправки можна розглядати як ляпас СБУ і уклін в бік ВСУ і Порошенко. До речі, керівництво Об’єднаним оперативним штабом здійснюватиме особисто президент України.

Друге. Основним завданням цього закону є визнання Росії «країною-агресором», яка «окупувала» частина території Донецької і Луганської областей, і створила там свої «окупаційні» адміністрації у вигляді ЛНР і ДНР. Визнання республік «терористичними організаціями» прямо суперечить цій логіці. Визнання ЛДНР такими, як би це дивно не звучало, додало б їм суб’єктність. Завдання Києва і стоїть за ним Заходу — позбавити республіки Донбасу якої б то не було суб’єктності в принципі і не дозволити, тепер уже на законодавчому рівні, сідати з ними за стіл переговорів. Таким чином, республіки Донбасу стають не більше ніж проксі-силами Росії, і переговори про їх подальшу долю можливі тільки з Росією. Якщо законопроект буде прийнятий, то переговори між ЛДНР і Україною, на чому так наполягає Росія, стануть неможливими.

Кому вигідний закон про реінтеграцію донбасу?

Єдиним позитивним моментом неприйняття цієї поправки для простих мирних жителів ЛДНР є те, що людина, яка має паспорт республік, нічого очікувати тепер вважатися членом терористичної організації. Прийми Рада цю поправку — і володар республіканського паспорта автоматично ставав би терористом за межами ЛДНР. Причому — не тільки на Україні, а й в країнах Заходу. Не виключено, що і в Росії, з урахуванням того, як працює бюрократична машина країни. Як на Заході дізналися б, що у людини є паспорт ЛДНР? Всі бази даних мають дивну особливість — якщо треба, вони можуть «витікати» …

Визнання Росії «агресором, які окупували частину території України» не несе країні нічого хорошого. І якщо всередині самої України навряд чи що зміниться від такого визнання, то у Росії можуть з’явитися проблеми на міжнародному рівні.

Поняття агресії на міжнародному рівні визначено резолюцією Генасамблеї ООН № 3314 від 14 грудня 1974 року. Згідно з текстом резолюції агресором може бути визнано держава, незалежно від оголошення війни, дії якого збігаються хоча б з одним із зазначених пунктів:

1) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

2) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

3) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

4) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

5) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, в порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території по припиненню дії угоди;

6) дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

7) засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівносильне перерахованим вище актам, або його значну участь в них.

Схоже, саме до цієї резолюції буде апелювати Україна. Після того, як Росія отримає від України статус «агресора», Захід повинен буде якось на це реагувати. Власне, для того все і затівалося.

І ось тут є певні проблеми вже у Заходу. Європа, не дивлячись на свою риторику, а іноді і дії, зовсім не хоче вступати в пряму конфронтацію з Росією, тим більше, військову. Їй досить величезних збитків від санкцій. Та й внутрішніх проблем у Євросоюзу «хоч греблю гати». Займатися зараз ще і Україною у європейців немає ні сил, ні коштів, ні бажання.

Єдина країна, якій вигідно прийняття закону про реінтеграцію Донбасу — США.

Визнанням Росії «окупантом» Америка (через Україну) виводить її з тіні. Тепер Росії дуже складно на міжнародній арені стане говорити про те, що вона «не учасник конфлікту». Тепер конфлікт з цивільного набуває статус міждержавного, на який повинні реагувати міжнародні інституції. Наприклад, ООН, визнавши за Росією такий статус. Або не визнавши. Але тоді проблеми можуть початися у самій ООН — розмови про те, що організація втратила сенс свого існування і не виконує покладених на неї функцій, ходять давно. Також давно обговорюється ідея про переформатування Ради безпеки ООН, про те, що ідея постійних членів Радбезу з правом вето (яким є Росія), також втратила свій сенс і не відповідає віянням часу. Такі розмови ходять, як не складно здогадатися, з подачі США.

Крім того, Америці дуже потрібно втягування Росії у відкритий конфлікт з Україною. Після прийняття закону про реінтеграцію Донбасу, Україна цілком може почати активні бойові дії, розв’язавши повномасштабну війну. Уже війну, а не «антитерористичну операцію». Росія змушена буде реагувати. Чи вийде зробити це таємно? Велике питання. Крім того, відкрите включення в війну з Україною, спричинить за собою новий шквал санкцій, набагато більш жорстких, ніж вже існуючі. З урахуванням того, що 29 січня Америка погрожує оприлюднити список олігархів, наближених до влади, на яких також можуть бути накладені фінансові обмеження, ситуація для російської економіки і політики вимальовується не найкраща. Якщо ж Росія не стане реагувати, це істотно позначиться на рейтингу президента Путіна напередодні призначених на 18 березня виборів. Хоч так, хоч сяк, Америка залишається у виграші.

І в ЛДНР і в РФ сподіваються на те, що Росія визнає незалежність республік Донбасу. Про це говорять і численні експерти. Єдине, що не враховують ці люди — це газове питання.

Кому вигідний закон про реінтеграцію донбасу?

Досі Україна залишається головним транзитером російського газу в Європу. «Північний потік-2» не тільки не побудований, але поки ще навіть не узгоджено. «Турецький потік» також завис в невідомості. Якщо до кінця 2018 року, коли закінчується контракт на транзит по території України, Росія не зможе побудувати обхідні газові шляхи, контракт доведеться перепідписувати з Україною. Або «Газпрому» загрожують серйозні збитки і втрата європейського ринку. Навряд чи Росія на це піде. А, значить, ніяких різких рухів щодо республік Донбасу протягом цього року Росія не робитиме.

Розуміючи це, США будуть робити все від них залежне, щоб максимально ускладнити Росії життя. І закон про реінтеграцію Донбасу також буде використаний рівно для цього. Єдине, чим незадоволені американці в даній редакції законопроекту — у президента Порошенко з’являється дуже багато влади. Права і повноваження Верховної Ради звужуються, права і повноваження президента істотно розширюються. Останнім часом, Захід в цілому і США зокрема незадоволені Петром Порошенко, а тому посилювати його політичну вагу навряд чи захочуть. Якби мова йшла про повністю підконтрольному Арсенія Яценюка або Святославе Вакарчука — на це закрили б очі. Але тільки не на Петра Порошенка, який і з меншою кількістю повноважень дозволяє собі йти проти американців в принципових для них питаннях боротьби з корупцією. При великих повноваженнях, амбіції Петра Олексійовича можуть збільшитися в рази. Саме це може дозволити затягнути прийняття закону в такому вигляді.

Це, та ще відсутність консенсусу з усіх питань в самому Вашингтоні, де зараз більше зайняті душевним здоров’ям Трампа, обговоренням того, хто кого чіпав за коліна 30 років тому, так вибачень країнам Африки за те, що президент назвав їх «дірками». Хаос в самому Вашингтоні також може затягнути прийняття одіозного закону.

Кому вигідний закон про реінтеграцію донбасу?

Старенька в розбитому снарядом будинку

А Донбас … Донбасу належить нелегка майбутнє, в незалежності від того, коли і чи буде взагалі прийнятий закон про його «реінтеграції». Зрозуміло, ні про яку справжню, мирної реінтеграції, мова не йде. Україна пропонує Донбасу війну, більше їй запропонувати нічого. Основний удар цим законом наноситься по Росії і просуваються нею Мінським угодами. Напевно, саме тому в Росії так багато говорять про цей закон, і така тиша щодо нього варто в Донбасі.

Донбасу, незалежно від прийняття закону, має бути або велика війна, або затяжна заморозка конфлікту з періодичними кривавими загостреннями. Є й чудові варіанти — Україна одумається і почне виконувати Мінські угоди, якщо немає — Росія визнає незалежність республік, а після включить їх до свого складу. Реальність таких сценаріїв прагне до нуля. На те вони і чудові.

Короткий опис статті: Реінтеграція це, спікер, людини, дізналися, заході, даних, мають, можуть, особливість, дивовижну, країни, машина, Україна

Джерело: Кому вигідний закон про реінтеграцію Донбасу?

Також ви можете прочитати