• Різне

    Медицина в Німеччині, Микола Старіков

    20.02.2017

    Медицина в Німеччині, Микола Старіков
    nstarikov

    Микола Старіков

    Костянтин Куртц, який частенько надсилає переклади німецької преси для мого блогу, за професією — лікар. Він вже дуже давно переїхав до Німеччини з Росії і весь час працював за фахом. Сьогодні він працює в клініці в Швейцарії. Після публікації ролика і матеріалу, в якому я виклав погляди Партії Велике Вітчизну на медицину. Костянтин надіслав лист. Яке розповідає про те, як йдуть справи в Німеччині і Швейцарії, де вже побудована працююча система страхової медицини. Думаю, що воно буде цікаво всім. Це просто потрібно знати, адже це — «напрям реформ охорони здоров’я».

    Добрий день, Микола Вікторович! Я послухав Ваші думки з приводу реформ охорони здоров’я. Хотілося б висловити з цього приводу кілька своїх спостережень і думок. У Німеччині створена досить непогана форма охорони здоров’я. Є одне «але» – це загальне і приватне страхування. Загальне — 15,5% від заробітної плати /брутто/. Якщо людина працює за наймом, то половину суми оплачує роботодавець. Якщо дружина або чоловік не працює, то він включається в страховку працюючого. Діти включені в цю ж страховку. Премія не змінюється. Якщо зарплата людини вище 3750 € /брутто/, то він може укласти приватну страховку. Якщо він хоче залишитися у загальній страховку, то він переходить в розряд добровільно застрахованих, а не примусово, як у першому випадку.

    У чому різниця?

    Загальне страхування означає, що прийому у домашнього лікаря можна буде чекати від 3-5 днів. У лікаря спеціаліста — до 2,5 місяців. Коли моя дочка була в ортопедичної лікарні для виправлення хребта консервативним способом, то вона туди потрапила через 2 місяці, і тільки тому, що лікування було оплачено з нашої кишені. А німецька дівчинка з Берліна чекала місця близько 3 років — це жахливо — згаяний час для лікування. Інше достоїнство «Загального страхування» — необхідність узгодження спеціального лікування з касою (страховкою — Н.З.) — забирає час і нерви. Ну, і ще дрібниці — ліки зі списку — лікарі повинні прописувати тільки дженерики. Діюча речовина начебто те ж, але з мого досвіду, дія не таке.

    Лікування зубів нібито застраховане, але фактично покрито лише 30%, а каси кажуть пацієнтам, що лікарі, які виставляють рахунки, є рвачами. Приватне страхування — небезпечна штука. Начебто все добре, але і там є обмеження. Повна страховка коштує дуже дорого, здешевлення може досягатися винятком якихось параметрів. Необхідно заявити про захворювання. Якщо є хронічні захворювання, то до приватної страховки можуть і відмовити або призначити солідну вартість поліса. Молоді і здорові платять до 120€ в місяць, а протягом року їм можуть частково повертати гроші, якщо не було звернень до лікаря. До пенсії вартість страховки піднімається до цифр в 1200 € в місяць. Після 50 років перейти в загальне страхування екстремально складно.

    У західній медицині все вимірюється грошима: в приватних клініках і практиках до цього змушують банки і професійні спільноти, які тримають у своїх руках фінансові потоки. У муніципальних, університетських і церковних лікарнях про це думають тільки ті, хто займається бюджетом лікарні, починаючи від завідуючих відділеннями і кінчаючи «манагерами» від охорони здоров’я. Пересічному ланці було все одно — пацієнт отримував те, що йому було необхідно. Рамки, звичайно, були. Якщо пацієнт молодий, то він отримає все. Дорогі ліки і методи з дозволу шефа.

    Швидка допомога. В Німеччині немає жодної державної швидкої допомоги. Німецький Червоний Хрест не є державним утворенням. Це, швидше, громадська організація. Оплата швидкої допомоги здійснюється страховими компаніями. Крім того, використовуються пожертвування і підтримка місцевої влади. Приватні компанії працюють на тих же умовах. Іноді пацієнтам доводиться доплачувати. Але в цих випадках страховка покриває витрати. Конкуренції тут немає. Кількість точок швидкої визначається за стандартами місцевими департаментами охорони здоров’я. На моїй пам’яті збанкрутувала одна приватна фірма — машини та персонал перейняла інша фірма. Робота продовжилася баз змін.

    Всі реформи будуються за одним принципом: у Німеччині Міністерством оборони керує гінеколог. Перше, що роблять «ефективні менеджери» — вони скорочують персонал. Вони всі навчаються за однією і тією ж схемою. Найвищі витрати — вартість персоналу. Скоротити персонал — означає істотно знизити витрати. Якість обслуговування, зрозуміло, теж погіршиться. Але це стане помітним лише через пару років. У цей час «манагери» будуть сидіти вже в іншій лікарні…

    Чубайс і так далі. В Німеччині те ж саме — скрізь сидять «ефективні менеджери». Я ж вважаю, що керівники охорони здоров’я повинні бути колишніми медиками. Вони повинні знати, як працює лікарня. Але вони повинні мати і додаткову освіту. Вони повинні вміти управляти.

    Російська мільярд . Я працюю в кантоні, населення якого становить майже 40.000 чоловік. В рік народжується від 320 до 360 дітей. Згідно з розрахунком послуг по системі DRG, прибуток буде тоді, коли буде народжуватися більше 650 дітей в рік. Можна було передати пологи в інший госпіталь, заощадивши на зарплаті акушерок і гінекологів. Але це призвело б до того, що люди, що прийняли таке рішення, не були б обрані на наступних виборах з 100% вірогідністю. Швейцарці — патріоти, особливо на місцевому рівні.

    Ось такі думки виникли у мене під час Вашого інтерв’ю. Спасибі за увагу!

    З повагою, Костянтин Куртц

    Короткий опис статті: навчання в німеччині медицина Костянтин Куртц, який частенько надсилає переклади німецької преси для мого блогу, за професією — лікар. Він вже дуже давно переїхав до Німеччини з Росії…

    Джерело: Медицина в Німеччині — Микола Старіков

    Також ви можете прочитати