• Різне

    Пізнавальні процеси в дітей дошкільного віку

    19.02.2017

    Розвиток пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку

    Розвиток пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку має характерні, властиві тільки даному періоду, особливості. Облік індивідуальних характеристик дітей і закономірностей психічних процесів сприяє розвитку пізнавальної сфери дошкільників, досягненню високого рівня її сформованості, також завдяки цьому удосконалюється інтелектуальна й емоційно-вольова структура особистості.

    Структура пізнавальної діяльності в дошкільному віці

    Розвитку пізнавальної сфери дітей сприяє постановка розвиваючої пізнавальної діяльності дошкільнят. В ній у дитини накопичується життєвий досвід, відбувається пізнання навколишньої дійсності, засвоєння знань, виробляються уміння, навички, розвиваються пізнавальні процеси. Пізнавальна діяльність дошкільника характеризується активної перетворюючої позицією дитини як суб’єкта цієї діяльності.

    Структура пізнавальної діяльності визначається як спосіб взаємодії компонентів системи і включає в себе:

    1. Мета – отримати знання.
    2. Мотив – різний у залежності від ситуації.
    3. Способи – пізнавальні вміння, дії.
    4. Умови – організована розвиваюче середовище, що сприяє досягненню мети.
    5. Результат – отримання знання.

    Основні принципи організації успішної середовища, що передбачає пізнавальний розвиток дошкільників, – усвідомленість і активність дитини в одержанні потрібного знання. Структура пізнавальної діяльності має вибудовуватися з урахуванням цих принципів. Невід’ємною частиною пізнавальної діяльності дошкільнят є пізнавальний інтерес. Такий інтерес спрямований на матеріал, пов’язаний з позитивними враженнями і породжує активність дітей. Повноцінне пізнавальний розвиток дошкільника ґрунтується на організації самостійної чи спільної діяльності дитини.

    Особливості розвитку пізнавальних процесів у дошкільному віці

    На вікових етапах розвиток пізнавальних процесів характеризується своїми особливостями.Психічні пізнавальні процеси в дошкільному віці набувають довільний характер. Діти отримують знання про себе, про навколишній світ, цілеспрямовано засвоюють інформацію, здатні аналізувати, вдаються до узагальнення. Формується пізнавальна активність, що визначає в подальшому рівень розвитку дитини. Чим більше приділити уваги на стадії дошкільного віку, тим легше дітям в шкільному житті.

    Увага

    Пізнавальні процеси в дітей дошкільного віку
    З раннього дитинства увагу дітей відрізняється непроизвольностью. Їх приваблюють новизною і інтенсивністю: яскравою іграшкою, голосним звуком або різними специфічними подразниками. Увага дошкільника починає залучатися предметами і об’єктами, пов’язаними з переживаннями, що викликаються емоціями, а також подразниками, що мають безпосередній зв’язок з потребами дитини. З розвитком же довільного уваги діти в змозі направити свою свідомість і утримувати його досить довго на певних явищах, об’єктах, поки є інтерес.

    Діти навчаються управляти своєю увагою, але в силу віку на вимогу дорослого їм ще важко переключитися з цікавого об’єкта на заданий. Пізніше дошкільнята можуть розподіляти увагу і діяти з кількома предметами. На завершення дошкільного періоду діти здатні до півгодинним занять. Увага переходить в довільне, а від нього вже на початковій щаблі послепроизвольного, коли дошкільник сам повертається до зацікавила раніше діяльності, колишньої об’єктом довільного зосередження. Формування сфери уваги сприяють:

    1. Організація режиму дня з правильно підібраними завданнями (помірна навантаження, зміна видів діяльності).
    2. Підбір матеріалу емоційно насиченого, що викликає інтерес.
    3. Включення розвиваючих вправ.

    Пам’ять

    Пізнавальні процеси в дітей дошкільного віку
    Пам’ять дошкільника відрізняється непроизвольностью. Малюк не ставить завдання свідомо запам’ятати що-небудь для подальшого відтворення. Те, що викликає емоційне переживання і інтерес, легше запам’ятовується. Елементи довільності пам’яті купуються в 4 роки. Малюк починає розуміти методику запам’ятовування, може за вказівкою дорослого запам’ятати або пригадати.

    Для раннього дошкільного періоду характерно механічне запам’ятовування, здійснюване шляхом повторень. Дитина спирається на зовнішні зв’язки об’єктів. Старші дошкільники набувають навички смислового запам’ятовування, фундамент якого закладено на змістових зв’язках частин матеріалу, матеріалу і минулого досвіду. Образна пам’ять довгий час є переважною для дошкільника. Пізнавальні процеси, особливості сприйняття і мислення, впливають на її розвиток. Діти при запам’ятовуванні виділяють переважно яскраві ознаки у предмета.

    З розвитком інтелектуальної сфери розвивається словесна пам’ять. Дитина запам’ятовує суттєві зв’язки об’єктів. Рухова пам’ять дошкільника значно розвивається завдяки сформованому зорового образу. Роль дорослого в якості зразка по мірі засвоєння рухів зменшується, і діти порівнюють руху вже зі своїми особистими ідеальними уявленнями. Це значно розширює рухові можливості дітей.

    Сприйняття

    Пізнавальні процеси в дітей дошкільного віку
    Для розвитку сприйняття об’єднуються психічні процеси і досвід, що отримується з навколишнього світу. Активного розвитку сприйняття сприяє різноманітна діяльність: конструювання, малювання, перегляд фільмів, прогулянки. Особливе значення віддається рольовим іграм, де моделюються фрагменти навколишньої інформації, викликали інтерес, і пізнається сприйнята інформація.

    Сутність сприйняття відображається в одержанні та переробці отриманих даних із зовнішнього світу. Дошкільник дізнається, виділяє унікальні властивості об’єктів, їх особливості, призначення. Активно розвиваючись, сприйняття дозволяє дітям пізнавати предмети, що їх цікавлять, з’ясовувати існуючі зв’язки. Доцільно організовані доступні види діяльності сприяють розвитку сприйняття.

    Мислення

    Пізнавальні процеси в дітей дошкільного віку
    Накопичена за період раннього віку подібна інформація і найпростіші поняття служать основою розвитку мислення. За рахунок оперування дошкільням образами розширюються межі пізнання. Засвоєння понять багато в чому визначає розвиток мислення. Особливо важким для дошкільника є правильне визначення поняття. Він об’єднує різні за логікою ознаки предметів.

    Використання власних уявлень породжує незвичайність міркувань. Розмірковуючи, малюк використовує узагальнення і зіставлення, перебирає можливі варіанти, використовує чуттєвий досвід і інформацію, отриману від дорослого. В п’ятирічному віці діти розуміють причинні зв’язки об’єктів, переходять від глобальних до точних пояснень, від зовнішніх ознак до прихованим, внутрішнім, осягають узагальнену закономірність.

    Рівень мислення залежить від пізнавальної активності, що формується сім’єю та дошкільним закладом. Використовуючи продуктивні види пізнавальної діяльності, приміром, дидактичні ігри, дорослі мають безпосередній позитивний вплив на розвиток мислення дошкільника. Дошкільний вік характерний переходом до словесно-логічного, коли дитина вирішує поставлені завдання, використовуючи мову. Це передбачає формування у дітей внутрішнього плану дій, притаманного логічного мислення.

    Уяву

    Пізнавальні процеси в дітей дошкільного віку
    Процес розвитку уяви проходить у дошкільнят в 2 етапи. Спочатку воно носить мимовільний характер, уявлення виникають спонтанно. На другому етапі виникають активні форми уяви, з’являється довільність процесу. Спочатку уявлення виникають з ініціативи дорослого, потім дитина викликає їх цілеспрямовано сам. Це знаходить відображення в іграх, вони набувають сюжетний характер.

    Розвиток уяви впливає на формування всієї пізнавальної сфери, обумовлюючи розумову діяльність і сприяючи розширенню словникового запасу. Поява вміння створювати задум, досягати його, відображає зростання уяви в дошкільному віці. Дошкільник фантазує довільно до початку діяльності, обмірковує її хід, планує процес втілення.

    Для раннього дошкільного періоду характерні фантазії, засновані на невеликому зміну чого-небудь існуючого. Потім дитина розробляє оригінальні сюжети і образи. Важливою характеристикою уяви вважається його реалізм, вміння відокремити можливе від неможливого. Уява, відрізняючись пізнавально-інтелектуальної функцією, що дозволяє дитині задовольнити пізнавальні потреби.

    Мова

    Пізнавальні процеси в дітей дошкільного віку
    Мовленнєвий розвиток стимулюють перехід до внеситуативному спілкування, ускладнення діяльності, розширення соціальних контактів. Кількісний і якісний склад словника дитини залежить від умов виховання, комунікативних навичок, індивідуальних особливостей. Дошкільнята вчаться вибудовувати словосполучення, речення за правилами граматики.

    Для мови раннього дошкільного віку характерно словотворчість, що виражає недостатній рівень володіння граматичними формами. У мовних висловлюваннях дошкільника раннього періоду переважають прості речення. З віком пропозиції стають більш складними. Активне оволодіння промовою супроводжується оволодінням дитиною нормами вимови.

    З’являється плануюча функція мови. Дитина формулює свою діяльність вголос, словесно фіксує її результати, супроводжує промовою дії. Поступово відбувається перехід у внутрішню мова – розумовий план. У дошкільному віці ускладнюються комунікативні функції і форми мовної діяльності, засвоюються мовні навички. В інтенсивному розвитку мови вдосконалюються всі психічні пізнавальні процеси.

    Діагностика пізнавальних процесів у дошкільному віці

    Діагностика пізнавальних процесів дошкільнят проводиться з метою з’ясування їх сформованості. У разі раннього виявлення низького рівня розвитку робляться дії корекційної роботи з проблемними зонами. Психологічні методики, описані в спеціальній літературі, підбираються з урахуванням віку дітей.

    Починається діагностика пізнавальних процесів дошкільнят з бесіди, яка покликана встановити емоційний контакт дитини з дорослим. У процесі бесіди виявляється запас уявлень і знань про світ, особистісні особливості дітей, орієнтування в просторі. Після підготовки малюка до діяльності приступають безпосередньо до завдань. Інструментарій залежить від поставлених завдань. Також інформацію про розвиток пізнавальної сфери дітей можна отримати в ході спостереження за дошкільниками.

    Вправи для розвитку пізнавальних процесів у дошкільному віці

    В дошкільному віці пізнавальний розвиток досягається з допомогою гри. Дидактичні ігри активізують пізнавальні процеси, розвивають пізнавальний інтерес, формують прагнення до пізнання нового, виховують вольові якості, сприяють утворенню зв’язного мовлення. Більшість розвиваючих вправ спрямовані одночасно на вдосконалення кількох пізнавальних процесів.

    Для розвитку уваги використовується вправа «Слухати і плескати». Дітям пропонується плеснути в долоні, якщо прозвучить назва фрукта. Наприклад: колесо, яблуко (бавовна), машина, книга, груша (бавовна), банан (бавовна) і т. д.

    Розвитку мислення сприяють вправи, спрямовані на узагальнення, виділення ознак, об’єднання в групи. Гра «Знайди зайве» пропонує дошкільнику об’єднати предмети за спільною ознакою, а на зайвий вказати. Наприклад, у серії «собака, курка, корова, кішка» зайвою буде курка, так як це птах серед тварин. Гра коригується для раннього дошкільного віку більш легкими предметами.

    Для розвитку мовлення дітей підходять завдання-перекази, в яких дитина удосконалює фонематичний слух і вимову. Для спільного формування мовлення та уяви дітям пропонують придумати власний розповідь.

    Розвитку слухової пам’яті сприяють вправи, що вимагають запам’ятати слова або пари слів і відтворити їх. Зорова пам’ять і увагу найлегше формуються в завданнях типу: «Ось предмети. Подивись уважно. Намагайся запам’ятати розташування, особливості. Закрий очі, а я поки переставлю їх місцями. Тепер розстав предмети у початковому порядку».

    Уяву дітей розвивається практично в будь-якій діяльності: малювання, гра, заняття з пластиліном. Пропозиція дошкільнику придумати образ або героїв гри формує довільність уяви.

    Розвиток зорового сприйняття відбувається в процесі встановлення дошкільням форми, кольору, розмірів предметів. Прекрасним варіантом стануть вправи з мозаїкою, паззлами, конструктором, пірамідками. Для слухового сприйняття підбираються завдання зі звуковим супроводом. Наприклад, дітям треба визначити, хто видає той чи інший звук.

    Дошкільний вік – сприятливий період розвитку пізнавальних процесів. Своєчасна діагностика раннього дошкільного віку дозволяє скорегувати формування пізнавальної сфери в цілому, виявити прогалини в розвитку окремих психічних процесів. Удосконалення пізнавальних процесів досягається шляхом вправ, спільної або самостійної активної діяльності дошкільнят.

    Короткий опис статті: діагностика пізнавальних процесів Пізнавальні процеси: особливості розвитку і діагностика в дошкільному віці. Вправи для розвитку уваги, пам’яті, уяви, мислення, сприйняття і мовлення дошкільнят. психічні пізнавальні процеси види структура діяльності розвиток дошкільнята діагностика

    Джерело: Пізнавальні процеси у дітей дошкільного віку

    Також ви можете прочитати