ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ПАНКРЕОНЕКРОЗУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХАРАКТЕРУ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ І ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ.

20.02.2017

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ПАНКРЕОНЕКРОЗУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХАРАКТЕРУ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ І ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ.

minimally invasive surgery

early targeted therapy of sepsis

Pankreonekroz

Вступ. Проблема комплексного лікування гострого деструктивного панкреатиту залишається актуальною, оскільки гострий панкреатит складає в середньому від 3 до 10 % випадків серед невідкладних захворювань органів черевної порожнини [8]. За темпами зростання гострий панкреатит випереджає всі інші невідкладні захворювання органів черевної порожнини [2]. Вдосконалення лікувальної тактики дозволило зменшити летальність при панкреонекроз, але не настільки, щоб вважати проблему вирішеною [4]. Специфічних підходів у лікуванні панкреонекрозу до теперішнього часу не існує. Поліпшення результатів може бути досягнуто за рахунок реалізації сучасних протоколів підтримуючої терапії [6]. Успіх лікування багато в чому визначається адекватністю терапії і своєчасністю її призначення, тому хворі потребують інтенсивному і цілеспрямованому лікуванні важкого панкреатиту з моменту надходження в хірургічний стаціонар [5]. Ведення пацієнтів з гострим панкреатитом ґрунтується на диференційованому підході до вибору консервативної або оперативної тактики лікування в залежності від клініко-морфологічної форми захворювання, фази розвитку патологічного процесу, ступеня тяжкості хворого [1]. Оскільки комплексне лікування хворих панкреонекрозом включає в себе дві взаємопов’язані складові: інтенсивна терапія в умовах ВРІТ і раціональна хірургічна тактика, — актуальними питаннями залишаються вибір конкретного протокольного методу інтенсивної терапії та варіанта хірургічного втручання при важкому гострому панкреатиті.

Мета дослідження — визначити ефективність ранньої цілеспрямованої терапії сепсису у хворих панкреонекрозом в комплексі з застосуванням малоінвазивної хірургічної тактики.

Матеріали і методи. Робота виконана за період 2004-2011 рр. на базі кафедри хірургічних хвороб, реаніматології та інтенсивної терапії (завідувач кафедрою — д. м. н., проф. Андрієвських І. А.) ГБОУ ВПО «Челябінський державний медичний університет Росздрава». Клінічна база — відділення інтенсивної терапії та анестезіології ГБУЗ «Челябінська обласна клінічна лікарня». Критерії включення в дослідження: пацієнти з доведеним ушкодженням підшлункової залози. Верифікацію панкреонекрозу підтверджували, використовуючи дані УЗД черевної порожнини та заочеревинного простору; дані комп’ютерної томографії з контрастуванням; результати видеолапароскопии. Складені дві групи, основна і контрольна, всього 35 пар. Підбір пари виробляли з урахуванням етіології панкреонекрозу, вихідної тяжкості стану за APACHE II і SOFA; додатково враховували вік і наявність супутньої патології. Пацієнти контрольної групи отримували консервативне лікування за рекомендаціями Савельєва В. С. та співавторів «Деструктивний панкреатит: алгоритм діагностики та лікування» [7]. Пацієнтам основної групи лікування проводили за протоколом ранньої цілеспрямованої терапії сепсису, відповідно до Методичних рекомендацій «Surviving sepsis campaign guidelines, 2004» [9]. Ефективність комплексного лікування оцінювали з урахуванням хірургічної тактики.

При статистичній обробці даних ми використовували вибіркові порівняння, оцінку діагностичної ефективності за точним критерієм Фішера. У всіх випадках відмінності вважали статистично значущими при Р≤0,05, незначущими — при P>0,10; у проміжних випадках (0,05

Результати та обговорення. Спочатку ми проаналізували порівнянність парних вибірок за основним клінічно важливими показниками. Встановили, що вибірки співставні за гендерною ознакою: в основній групі кількість чоловіків становила 19 проти 16 у контрольній; жінок — 16 проти 19 (Р=0,617 за критерієм Мак-Немара). Немає значимих відмінностей за середнім віком: 44,3 ± 3,16 в основній групі проти 42,5 ± 2,42 в контрольній (Р=0,875). По етіології захворювання критерій Бокера показав незначущі відмінності в групах порівняння (Р=0,986); на першому місці — алкогольна інтоксикація. По вихідної тяжкості захворювання: в основній групі середній бал APACHE II склав 10,9, в контрольній — 10,8 бала (P = 0,180); по SOFA середній бал 4,3 проти 4,8 (P = 0,466). За поширеністю процесу в підшлунковій залозі індекс тяжкості відповідає осередкового і поширеним варіантом гострого деструктивного панкреатиту (сума балів за APACHE II від 8 до 13).

Відповідно до мети дослідження, в лікуванні пацієнтів основної групи ми використовували Методичні рекомендації з терапії сепсису з моменту надходження в стаціонар. Головна відмінність інтенсивної терапії полягало в застосуванні для лікування пацієнтів основної групи принципу ранньої цілеспрямованої терапії (РЦТ) та антибіотикопрофілактики в перші 6 годин з моменту верифікації діагнозу «важкий гострий панкреатит». Аналіз вибірок за клініко-морфологічної класифікації показав, що в момент надходження в стаціонар в обох групах порівняння переважала вогнищева форма панкреонекрозу. На 7-му добу комплексної терапії тяжкість стану пацієнтів змінилася: в основній групі процес набув поширений характер у 16 хворих, в групі порівняння кількість пацієнтів з розповсюдженою формою панкреонекрозу збільшилася до 27. У таблиці 1 подано характеристику парного дослідження (n=70) за клініко-морфологічної класифікації панкреатиту, що підтверджує порівнянність груп за формою панкреонекрозу в момент надходження і демонструє достовірність відмінностей у поширеності процесу на 7-му добу комплексного лікування.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика досліджуваного контингенту за поширеністю запальних змін в момент надходження і на 7-у добу лікування

Короткий опис статті: сепсис протокол лікування

Джерело: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ПАНКРЕОНЕКРОЗУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХАРАКТЕРУ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ І ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ. — Сучасні проблеми науки та освіти (науковий журнал)

Також ви можете прочитати