Сепсис, Протоколи діагностики та лікування сепсису і анаеробної

04.10.2016

Сепсис — Протоколи діагностики та лікування сепсису і анаеробної інфекції

Сторінка 2 з 2

Сепсис – системна реакція організму, що розвивається у відповідь на місцеве інфекційного ускладнення травми, захворювання.

В даний час найбільш поширеною у світовій практиці, а також широко обговорюваною серед Російських лікарів є класифікація, прийнята в 1991 році в США на Погоджувальній Конференції товариств Пульмонологів та Реаніматологів. У відповідності з рішеннями цієї Конференції пропонується використовувати наступні, явно визначені в клінічній практиці поняття:

1. Інфекція – клініко-мікробіологічний феномен, що характеризується місцевою запальною реакцією у відповідь на присутність мікроорганізмів або пошкодження мікроорганізмами до того здорових тканин;

2. Бактеріємія – присутність живих мікроорганізмів в крові;

3. Системна запальна реакція – універсальна реакція, що проявляється (розвивається) у відповідь на різні екстремальні впливи: травма, особливо політравма, важкі захворювання, панкреатит, перитоніт і т.д. Клінічні симптоми цієї реакції наступні:

— частота серцевих скорочень > 90 в 1 хв

— частота дихання > 20 в 1 хв

— температура тіла >38°C або < 36°С

— кількість лейкоцитів > 12х10 6 або 10%

4. Сепсис – системна відповідь на інфекцію, що характеризується симптомами системної запальної реакції, на тлі явного місцевого інфекційного процесу.

Сепсис, Протоколи діагностики та лікування сепсису і анаеробної

5. Важкий сепсис (сепсис-синдром) – розвиток ознак неспроможності (недостатності) на тлі клінічних ознак системної запальної реакції і інфекційного процесу.

6. Септичний шок – крайня форма прояву генералізації запальної реакції, що виявляється в нестабільності гемодинаміки, незважаючи на проведену інтенсивну терапію.

7. Термін септицемія , несучий неконкретну смислове навантаження, не рекомендований до подальшого використання в клінічній практиці.

1. Діагноз синдрому системної запальної реакції ставиться на підставі перерахованих вище ознак. Цей діагноз не може звучати самостійно, а лише разом з тієї чи іншої нозологічної формою (пневмонія ССВР-III – що означає наявність пневмонії, яка супроводжується трьома з чотирьох ознак ССВР). ССВР є важливим ознакою, що свідчить про можливість переходу процесу в більш важкі форми і вимагає вжиття адекватних заходів з лікування.

2. Діагноз сепсису ставиться у відповідності з зазначеними вище критеріями. Для нього необхідна наявність як мінімум трьох ознак системної запальної реакції на тлі явного місцевого інфекційного процесу або верифицированной бактеріємії (фунгемии, вірусемії тощо), зберігаються протягом як мінімум трьох діб, незважаючи на проведену терапію

3. Діагноз сепсис-синдрому формулюється за наявності зазначених вище симптомів системної запальної реакції, маніфестуючи на тлі верифицированного джерела інфекції і лабораторних даних, що свідчать про розвиток неспроможності того чи іншого органу (додаток 1) за відсутності інших явних причин, що пояснюють цей стан (крайні стадії хронічних захворювань і т.д.).

4. Септичний шок – зниження артеріального тиску нижче 90 мм. рт.ст. на фоні септичного процесу, незважаючи на адекватну інфузійну терапію і проведене лікування.

5. Лабораторна діагностика:

— Обов’язкова:

♦ Тригодинна температура

♦ Аналіз крові загальний (Тромбоцити)

♦ Аналіз сечі

♦ Погодинний діурез

♦ Біохімія: К+, Na+, КОС, білірубін, АСТ, АЛТ, креатинін, сечовина, загальний білок і протеинограмма, протромбін, фібриноген, фібриноліз

♦ Бактеріоскопія мазка з рани

♦ Мікробіологічне дослідження крові (2 проби) на стерильність, сечі, виділень з рани, при ШВЛ – посіви бронхіального відокремлюваного, що видаляється катетера і дренажу.

♦ Дослідження кишкової флори на дисбіоз

— Доцільно:

♦ Імунний статус;

♦ Прокальцитонин

♦ С-реактивний білок (чисельна методика)

6. Апаратні методи

— УЗД органів черевної порожнини

— УЗД серця (патологія клапанів)

— R-графія грудях

1. Обстеження і лікування хворого з хірургічним сепсис-синдром і септичним шоком повинно проводитися в умовах відділення (палати) інтенсивної терапії спільно хірургом і реаніматологом. Оперативне втручання (як правило вторинна хірургічна обробка) при наявності показань виконується в невідкладному порядку. Втручання може бути відкладено лише при нестабільних показниках гемодинаміки, до виконання заходів, що ведуть до її стабілізації.

2. Об’єм оперативного втручання повинен включати в себе: максимально повну некректомія, адекватне дренування вогнища, переважно двухпросветными трубками. Доцільна установка внутрішньосудинних катетерів для регіонарної терапії.

1. Антибактеріальна терапія починається після забору проб для виконання мікробіологічних досліджень і носить, в переважній більшості, емпіричний характер. Шлях введення, в основному, внутрішньовенний. Після стабілізації стану доцільний перехід на інші шляхи введення. Вибір антибіотиків визначається, по-перше, локалізацією вогнища, зумовило розвиток генералізованого процесу, і, по-друге, тяжкістю стану хворого, оціненої за шкалою SAPS (Le Gall). У відповідності з цим рекомендуються наступні варіанти:

A) Посттравматичний сепсис. SAPS<15

• Фторхінолони + Цефалоспорини III (ципрофлоксацин, пефлоксацин + цефтазидим, цефоперазон)

• Амоксациллин/клавуланат або Ампіцилін/сульбактам + Амікацин

У разі підозри на анаеробний характер інфекційного процесу — метронідазол або кліндаміцин

Б) Посттравматичний сепсис. SAPS>15

• Фторхінолони (ципрофлоксацин) + Цефалоспорини III — IV (Цефоперазон, цефтазидим або цефепім) + метронідазол

• Карбапенемы

B) Интраабдоминальный сепсис SAPS<15

• Аміноглікозиди III (амікацин, тобраміцин) + Фторхінолони (Пефлоксацин – особливо при панкренекрозе)+ Метронідазол або Кліндаміцин

• Цефоперазон + Метронідазол – біліарна природа процесу

• Аміноглікозиди III (амікацин, нетроміцін) + Амоксациллин/клавауланат або Ампіцилін/Сульбактам

Г) Интраабдоминальный сепсис SAPS>15 .

• Цефепім + Метронідазол.

• Карбапенемы

при множинних вогнищах та при деструктивному панкреатиті — переважно меропенем

Д) Запальні захворювання м’яких тканин SAPS<15

• Аміноглікозиди III (амікацин, тобраміцин) + Цефалоспорини

I-II (цефазолін, цефамандол) або Амоксиклав

Е) Запальні захворювання м’яких тканин SAPS>15

• Ванкоміцин або Фторхінолони + аміноглікозиди III (у разі відсутності ОПН)+ метронідазол

• Карбапенемы

При верифицированной стрептококової природи — пеніциліни або Амоксиклав

Кількість препаратів, здатних впливати на імунну систему досить велике. Деякі з них дозволені до використання в Російській Федерації та використовуються в клінічній практиці.

В даний час метод замісної (пасивної) імунізації при розвитку сепсису, тяжкого сепсису та септичного шоку з метою корекції імунного статусу вважається загальновизнаним. Серед досить великої кількості препаратів імуноглобулінів, з позицій доказової медицини витримав багатоцентрові сліпі рандомізовані дослідження лише препарат «Пентаглобін» виробництво фірми «Biotest», Німеччина.

Препарат застосовується при розвитку сепсису, тяжкого сепсису, септичного шоку (грам-негативної так і грам-позитивного) в дозі 3-5 мл/кг ваги протягом 3 днів.

Шкала ком Глазго

Короткий опис статті: сепсис діагностика Протоколи діагностики та лікування сепсису і анаеробної інфекції сепсис

Джерело: Сепсис — Протоколи діагностики та лікування сепсису і анаеробної інфекції

Також ви можете прочитати