Страхова медицина в Україні: чи є майбутнє?, health info

18.10.2015

Страхова медицина в Україні: чи є майбутнє?

15 листопада 2011 р.

Реформування системи охорони здоров’я в Україні буде передбачати впровадження ефективної страхової медицини.

Медичне страхування — форма соціального захисту інтересів населення в охороні здоров’я, що виражається в гарантії оплати медичної допомоги при виникненні страхового випадку за рахунок накопичених страховиком коштів.

Медичне страхування дозволяє гарантувати громадянину безкоштовне надання певного обсягу медичних послуг при виникненні страхового випадку (порушення здоров’я) за наявності договору зі страховою медичною організацією.

Остання несе витрати за надання медичної допомоги (ризику) з моменту сплати громадянином першого внеску до відповідного фонду.

Президент Віктор Янукович наголосив, що програма реформ у системі охорони здоров’я України розрахована на багато років, а в ході реалізації реформи мають прийматись найбільш ефективні рішення, які забезпечать хороший кінцевий результат.

Безумовно, своє місце тут займає страхова медицина. У цьому напрямку також передбачене поступове реформування», — сказав президент.

громадяни, які Працюють, вкладатимуть кошти у своє здоров’я, а малозабезпечені верстви населення матимуть державну підтримку, підкреслив він. За тих, хто не зможе платити — інвалідів, літніх, заплатить держава, зазначив президент.

тим часом міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко підкреслює, що одна з пріоритетних цілей реформування медичної галузі — це підготовка до впровадження соціальної страхової медицини.

«Якщо закон про введення страхування буде прийнятий в 2012 році, то відразу після ухвалення ми почнемо готувати ґрунт для впровадження медичного страхування», — зазначив Аніщенко.

Вже в 2016 році система охорони здоров’я буде готова і фінансово, і економічно, і структурно до роботи в умовах страхової медицини, підкреслює Аніщенко.

«Страхова медицина — це завершальний етап проведення реформи системи охорони здоров’я в нашій країні. На наш погляд, по нашому графіку це повинно відбутися в 2015 — 2016 роках», — підкреслив чиновник.

«Страхова медицина повинна бути, але для цього потрібно провести реформування системи охорони здоров’я — те, що зараз ми починаємо. Повинна бути етапність. Потрібно підготувати систему, її структурно і організаційно змінити, не звільняючи людей, провести фінансово-економічне розмежування. Останній етап — підготувати систему як структурно, так і вміти працювати з новими фінансовими механізмами, тоді буде страхова медицина», — розповів міністр.

Верховна Рада вже ухвалила два закони про особливості діяльності медичних установ і створення системи екстреної допомоги.

Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що перехід на страхову медицину має проводитися поступово, щоб українці могли платити страхові внески.

Між тим страхові компанії вважають можливим введення страхової медицини в 2014 році.

«Обов’язкове медичне страхування в Україні можуть ввести в 2014 році. Думаю, що провідні страхові компанії України візьмуть участь в організації та впровадженні цього проекту», — вважає співробітник страхової компанії Олена Таровская.

Вона вважає, що медичне страхування має бути обов’язковим у сфері послуг по наданню невідкладної і термінової допомоги, а далі повинні бути запропоновані додаткові послуги добровільного медичного страхування.

На думку Таровской, не виключено, що організацію і оплату медпослуг обов’язкового медичного страхування будуть здійснювати акредитовані страхові компанії.

У цьому разі зміниться тільки модель оплати страхового платежу (тобто буде створено контролюючий орган страхування здійснює фінансування, розподіл грошових потоків, контроль якості послуг).

заступник Голови правління однієї із страхових компаній Геннадій Мисник також вважає можливим введення обов’язкового медстрахування в 2014-2015 роках.

Мисник зазначає, що передумовою впровадження страхування в Україні є недофінансування охорони здоров’я.

За його словами, основні суперечки при обговоренні питання впровадження медстрахування ведуться щодо того, хто буде причетний до управління грошовими коштами, а не того, що зміниться для кінцевого споживача медпослуг.

Мисник також вважає, що окремою проблемою є питання, чи готове саме охорона здоров’я до впровадження обов’язкового медстрахування.

Заступник директора департаменту страхової компанії Галина Бобир підкреслила, що в Україні питання запровадження обов’язкового медстрахування активно обговорюється вже більше 15 років.

«Я вважаю, що Україна запізнилася з введенням обов’язкового медичного страхування як мінімум на 10 років», — вважає вона. У той же час вона вважає, що реформування системи охорони здоров’я потрібно було починати 15 років тому.

Між тим результати соцопитування Інституту Горшеніна свідчать, що українці підтримують запровадження страхової медицини, але скептично оцінюють наслідки цієї реформи.

Майже половина опитаних (45,2%) підтримують введення в Україні страхової медицини. З них 29,4% відповіли «скоріше так», 15,8% — «точно так» на це питання.

Не підтримують запровадження страхової медицини близько третини респондентів (32,7%). З них 20% відповіли «скоріше ні» на це питання, а 12,7% — «точно ні».

Кожен п’ятий українець (22,1%) важко відповісти на дане питання.

У цілому, за результатами дослідження експерти прийшли до висновку, що українці підтверджують наявність корупції в системі охорони здоров’я.

Багато опитані відповідали, що стикалися з фактами прямого вимагання грошей у державних медичних установах, більшість громадян оплачує медичні послуги.

Згідно з опитуванням, велика частина українців (65,2%) вважає систему охорони здоров’я корумпованою.

Протилежну думку висловило вдвічі менша кількість респондентів (30,8%), а 4% — не змогли відповісти на дане питання.

Більшість громадян України (61,4%) протягом останнього року оплачували послуги лікаря в медичних установах. При цьому більше чверті опитаних (29,2%) не оплачували послуги лікаря за останній рік. Не змогли відповісти на дане питання 9,4% респондентів.

Як відзначають експерти, якби можна було вибирати, платити за медичні послуги, українці вважали за краще б їх не оплачувати — відповідь «медицина в Україні повинна бути безкоштовною» дали 30,3% опитаних.

за Чверть респондентів (25,4%) воліли б платити готівкою лікарю, кожен шостий (15,7%) — готівкою через касу, а кожен десятий українець (9,1%) віддав би перевагу безготівковий розрахунок за медичні послуги.

Відповідь «мені все одно» на це питання дали 6,5% громадян України, важко відповісти 13%.

На питання про те, чи доводилося безпосередньо стикатися з випадками вимагання грошей працівниками державних медичних установ, 45,8% опитаних відповіли негативно, і майже стільки ж — 42,9% — позитивно. Важко відповісти на це питання кожен десятий респондент (11,3%).

Експерти також зазначають, що міф про безкоштовну медицину продовжує жити у свідомості громадян, і це впливає на їхнє ставлення до запровадження страхової медицини. Українці в цілому підтримали цю ідею, хоча й висловили суперечливе до неї ставлення.

Така ж суперечливість простежується і в оцінці наслідків — лише третина опитаних вважають, що введення страхової медицини сприятиме зниженню рівня корупції в системі охорони здоров’я.

зокрема, близько третини громадян України (36,3%) вважають, що в разі запровадження страхової медицини рівень корупції в системі охорони здоров’я зменшиться.

Майже така ж кількість опитаних (31,4%) вважають, що рівень корупції не зміниться, а на думку кожного десятого (10,8%), в разі запровадження страхової медицини рівень корупції збільшиться. Важко відповісти на це питання кожен п’ятий респондент (21,5%).

Ставлення українців до медицини як однієї з найбільш корумпованих сфер суспільного життя, свідченням чого є дані соцопитування Інституту Горшеніна, є дещо упередженим, вважає голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва.

«Я не впевнена, що дані опитування можна назвати повністю об’єктивними, адже є сотні тисяч людей, які працюють на низькооплачуваних роботах — це і терапевти, і фізіотерапевти», — зауважила вона.

Ці люди отримують мізерні оклади від держави, тому не можуть собі дозволити відмовлятися від можливості щось заробити додатково. «Тому, я вважаю, що не зовсім коректно називати їх корупціонерами», — додала Бахтєєва.

«Якщо буде запроваджена страхова медицина — це буде плюс, однозначно. Цей досвід успішно використовують розвинені європейські країни, це дозволить контролювати страхові фонди, контролювати помилки. Це захистить і права лікарів та права пацієнтів. Страхова медицина дозволить вирішити подібні проблеми з корупцією», — впевнена вона.

Бахтєєва зазначає, що після запровадження загальнообов’язкового медичного страхування галузь отримає щорічно додатково 20-30 мільярдів гривень. А загальне фінансування медицини досягне близько 6% від ВВП.

У свою чергу, голова КМДА Олександр Попов вважає, що на даному етапі при відсутності страхової медицини в країні її альтернативою можуть стати лікарняні каси.

Між тим перший заступник глави Адміністрації президента України Ірина Акімова вважає, що вводити страхову медицину в Україні поки що небезпечно.

Вона підкреслила, що страхова медицина потрібна, але до неї потрібно добре підготуватися і «час її запровадження має велике значення для успіху самої ідеї».

«Страхова медицина — річ абсолютно необхідна, але потрібна «домашня робота», якою ми зараз займаємося. У діряве відро скільки грошей ні лити, все одно вони будуть витікати. До того моменту, поки не буде реструктуризована мережа, поки не правильно розведені первинна медицина, вторинна, третинна, що вводити страхову медицину в Україні небезпечно, тому що можна дискредитувати саму цю гарну ідею», — заявила Акімова.

Вона підкреслила, що страхова медицина — «річ платна за визначенням».

«Виникає питання: які кошти будуть надходити в ці фонди, і звідки вони візьмуться. А відповідь — дуже простий: це неминуча істотна навантаження (нехай і початковому етапі) на соціальні платежі підприємств. Чи можна в умовах дуже турбулентних фінансових ринків, дуже непростих прогнозів щодо економічного зростання у світі, йти по шляху збільшення соціальних відрахувань бізнесу, який і так буде знаходиться в складних умовах?» — сказала Акімова.

Поки що в нашій країні немає обов’язкового медичного страхування, але є добровільне. Найдешевші поліси, які можна придбати самостійно, коштують близько 800 гривень на рік, найдорожчі — від 15 тисяч і вище.

Добровільне медичне страхування в Україні розвинене слабо. Страховики, наприклад, в I кварталі отримали від продажу таких полісів населенню 83,8 мільйона гривень. При цьому виплатили 62,7 мільйона гривень.

Цифри говорять самі за себе: страхові компанії на медстрахування приватних осіб нажитися не можуть, а трудовитрат добровільне медичне страхування від них вимагає чималих, відзначають фахівці.

Страховика, який продав поліс, потім потрібно стежити, щоб кожен клієнт вчасно отримав медичну допомогу і залишився задоволений.

ціна таких полісів «кусається». Якщо для компаній страховики знижують її вартість за рахунок «масовості» застрахованих, то у індивідуальних клієнтів таких переваг немає.

Тому медстраховку сьогодні купують тільки люди з достатком вище середнього.

«Попит на добровільне медичне страхування ми помічаємо в першу чергу з боку забезпечених людей, які піклуються про здоров’я своє і своїх близьких. При цьому особливу увагу приділяють дітям», — відзначає голова правління однієї із страхових компаній Вадим Загребной.

За його словами, поліси для дітей користуються особливою популярністю.

Крім того, за твердженням начальника управління продажів особистого страхування одній із страхових компаній Юлії Маслової, медстраховка також популярна серед тих, хто приїжджає в чуже місто жити, вчитися чи працювати і не орієнтується в місцевій інфраструктурі медичних установ.

Загальних правил у добровільного медстрахування немає. У кожної компанії умови і ціни різні. Але, як правило, вартість поліса залежить від страхової суми, а та, в свою чергу, — від обраної клієнтом програми медстрахування і лікувальних установ, де людина хоче лікуватися.

Програми страхування бувають декількох типів. Найдешевша включає в себе тільки надання невідкладної медичної допомоги та екстреної госпіталізації. Така програма працює у випадках, якщо людині раптово стало погано. Наприклад, при гіпертонічному кризі, інфаркті, гострому отруєнні. Коштує вона в середньому від 0,7 до 1 тисячі гривень на рік.

Середня за ціною стандартна програма дає можливість отримати не тільки невідкладну допомогу, але і лікування в умовах поліклініки. Наприклад, якщо у людини ГРВІ, до нього приїде сімейний лікар і привезе (або випише) ліки за рахунок страховика. Вартість такої програми коливається від 3 до 5 тисяч гривень на рік.

Для людей, які можуть собі дозволити VIP-обслуговування, існують і більш дорогі страховки — від 7 до 15 тисяч гривень і вище. Такі поліси передбачають не тільки лікування, але і профілактику хвороб (вітамінізацію, щеплення), а також додаткові опції (наприклад, акупунктура) і стоматологічні послуги. Крім того, власник такої страховки, як правило, поправляє здоров’я в найдорожчих брендових приватних клініках.

Є ще один момент, який впливає на вартість медстраховки, — стан здоров’я клієнта. Страховики підозріло ставляться до тих, хто «з вулиці» приходить за полісом. Тому, як правило, компанії намагаються страхувати «знайомих» людей — тих, хто у них вже купив інші поліси, наприклад, автомобільні або майнові.

У будь-якому випадку, купуючи медстраховку індивідуально, потрібно бути готовим до того, що страховик попросить пройти медкомісію або заповнити детальну анкету про стан здоров’я. Якщо в результаті виявиться, що відомості в анкеті були неправдиві, виплати може і не бути взагалі.

Короткий опис статті: страхова медицина в україні

Джерело: Страхова медицина в Україні: чи є чи майбутнє? — health info

Також ви можете прочитати